Цього року відзначається 150 років з часу заснування Острозького Кирило-Мефодіївського православного церковного братства та братської бібліотеки (07.1865).
Після приєднання Волині до Російської Імперії на цих теренах зростає роль православ'я. Відповідно в різних містах між іншим починають виникати православні братства. Чи не найвідомішим і найпотужнішим в плані діяльності було Острозьке православне братство ім. Кирила і Мефодія.
Відтак братство у Острозі було засноване 1865 року. В числі головних співзасновників були наступні особи: Олена Миколаївна Нелідова (уродж. Анненкова), Анастасія Олександрівна Назимова, Софія Миколаївна Батюшкова, Юлія Миколаївна Зінов'єва, княгиня Катерина Дмитрівна Долгорукова, Анна Федорівна Тютчева, Катерина Петрівна Єршова, Єлизавета Петрівна Карамзіна, Софія Василівна Ланська, Варвара Василівна Ланська, Марія Іванівна Сенявіна, Єлизавета Дмитрівна Стремоухова, княгиня Єлизавета Петрівна Урусова, Катерина Василівна Ґалаґан, Зоя Олександрівна Зарудна, Анна Петрівна Ісакова, Марія Сергіївна Муханова, княгиня Марія Олександрівна Мещерякова, Єлизавета Василівна Дашкова, графиня Олександра Григорівна Шереметьєва[1]. За основну ціль перед собою воно поставило таку: «принести належну данину пам'яті наших першовчителів святих Братів Кирила і Мефодія, через постійну молитву, восхвалення і подяку церкві, присвячені їхній пам'яті, і через посильні зусилля – наслідувати їхню діяльність розповсюдженням християнської просвіти, їх братську любов – любові до ближніх, їх невтомні труди – терпінню і постійності в служінні православній церкві». Статут братства був затверджений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм у березні 1865 р. Згідно із цим Статутом в братстві були засновники, старші братчики, а також місцеві острозькі братчики. Усі мали свої обов'язки. Старші братчики і засновники були зобов'язані в міру можливостей і засобів дбати про розбудову і розвиток братства[2].
До 1865 р. на Волині не існувало жодного жіночого училища для православних. Не дивно, що дівчата, навіть ті, які походили з духівництва, виховувались у польських католицьких пансіонах, де були позбавлені рідної віри і культури. Духівництво скаржилось на те, що місцеві дівчата некультурні, майже всі неграмотні, зовсім не готові до ролі жінки православного священика. У такій ситуації виникала нагальна потреба у заснуванні жіночої школи для православних. Перед смертю граф Д.М.Блудов у розмові з дочкою висловився про необхідність відкриття жіночих училищ на Волині з метою протистояння католицькому вихованню дівчат. Ці останні слова батька стали для Антоніни Дмитрівни священним заповітом, який вона неодмінно повинна була виконати.
Головною метою закладу, як того хотів Д. М. Блудов, проголошувався «розвиток в дітях непорушного переконання, що вони і пращури їх росіяни, корінного російського походження, що тутешній край був колискою Росії, і що православна віра була, з самого введення тут християнства, вірою всіх слов’ян».
Одразу ж братство почало прикладати зусиль для забезпечення своїх потреб приміщенням. Увагу було звернуто на руїни Острозького Преобреженського монастиря. Але ці руїни не могли бути передані братству оскільки на той момент використовувались з іншою ціллю. Тому владою було надано дозвіл на передачу братству приміщення і землі ліквідованого капуцинського монастиря. Вже на той момент і ці приміщення перебували у вкрай запущеному стані і потребували термінового ремонту із залученням чималим коштів. Тому братство звернулося до всіх небайдужих з проханням пожертв. Тоді ж було започатковано внески для братчиків, вони мали складати пожертви в сумі від 20 копійок до одного карбованця. Старші братчики і сестри могли вносити до 50 крб. Існували також одноразові внески[3]. Відомо, що першими жертводавцями після повідомлення про заснування училища були прості люди, які приховали свої імена під криптонімами: «Є.К.», «С.П.», «К.С.» та «С.С.»[4]. Ці невеликі гроші розрослися поступово в 4000 крб. щорічного доходу.
28 жовтня 1865 р. зусиллями Блудової була відкрита початкова Кирило-Мефодіївська школа. А 1 грудня 1865 р. відкрився підготовчий клас майбутнього жіночого училища[5]. У травні 1866 року за повідомленням помічника опікуна Київського навчального округу у підготовчому класі училища навчалось 8 дівчат, у братській школі - 28 учениць. Училище і школа значно поповнились після закінчення перебудови монастирських приміщень. 5 червня 1867 р. училище та школа перейшли у власні приміщення. Перебудова костелу на церкву і відбудова двоповерхового корпусу монастиря для потреб училища вартістю більше 50000 крб. була здійснена майже виключно на власні кошти графині, до яких долучалися пожертви братчиків, членів імператорської фамілії. Взимку 1866 р. за клопотанням Помпея Миколайовича Батюшкова, імператор милостиво пожертвував 19000 крб. на перебудову костела монастиря на церкву, а також для заснування лікарні в пам'ять покійного цесаревича Миколи Олександровича. Перебудова храму була доручена Молодому талановитому архітекторові Глейзеру. Іконостас замовила імператриця Марія Федорівна. Вона ж доручила художнику Пігулевському написати для нього ікони. Кирило-Мефодіївська церква була освячена 8 жовтня 1867 року[6].
На відміну від жіночих гімназій, Острозьке училище імені графа Д. М. Блудова було закритим навчальним закладом[7]. Метою свого заснування й особливостями організації навчально-виховного процесу Острозьке училище логічно мало б підпорядковуватись духовному відомству, але цей заклад взяло під свою опіку Міністерство освіти, призначивши щорічну допомогу у 1500 рублів. Керівництво училищем здійснювалось за спеціальною інструкцією, створеною на підставі царського повеління від 21 квітня 1875 р., яка зберігала за закладом його головні риси – релігійність і закритість.
Училище складалося з чотирьох класів, у яких курс навчання продовжується 7 років, тобто в перших трьох класах діти навчаються по два роки, в останньому - один рік. При училищі існувала особлива підготовча школа для маленьких дітей. Курс навчання в училищі складали предмети, які викладали в тодішніх жіночих гімназіях: Закон Божий, церковно-слов'янська мова, російська мова, словесність і коротка історія російської літератури з нарисами з історій іноземних літератур, географія, історія - російська та загальна, поняття про найважливіші фізичні явища, французька мова, педагогіка, чистописання, рукоділля, музика і співи (насамперед, церковні). Після закінчення училища дівчата, які навчались без трійок, отримували звання домашніх учительок. Учениці, в атестаті яких були трійки, отримували звання домашніх учительок тільки з предметів, з яких мали позитивні оцінки, тобто, згідно зі статутом 1875 р., жіноче училище імені графа Д.М.Блудова за своєю програмою, а також за правами своїх службовців та учнів зрівнювалось з жіночими гімназіями. Засновниці училища графині А.Д.Блуцовій присвоювалось звання опікунки, підтверджене імператрицею Марією Федорівною.
Міністерство освіти навіть духовному відомству не довірило справу опікування суто православним закладом, зробивши його своїм фаворитом. Практично жодна жіноча гімназія не мала такої фінансової підтримки, яку Міністерство надавало училищу імені графа Д. М. Блудова.
15 листопада 1867 р. завдяки клопотанню міністра державного майна О.. Зеленого імператор подарував братству ферму у селі Міклаші Острозького повіту. Братство вирішило відкрити тут сільське училище, ре дітей навчали б не тільки закону Божому, грамоті, письму, арифметиці та слов'янській мові, але і ремеслам, потрібним у селі. Стараннями графині Блудової було збудоване приміщення для двох класів на 120 чоловік та окреме приміщення для навчання ремеслам. 15 грудня 1869 р. училище було освячене. Спочатку в ньому налічувалось 44 хлопчики. їх навчали ковальській, столярній, шевській справі, деяким іншим ремеслам. З 1869 до 1910 року училище закінчило 1635 хлопчиків та 71 дівчинка[8].
У 1867 р. в пам'ять померлого царевича Миколи Олександровича графиня Блудова заснувала лікарню-поліклініку, до якої могли приходити хворі І міста та навколишніх сіл, безкоштовно отримувати консультацію лікаря та ліки. Будівля під лічницю була вибудована за два роки. Двокімнатне приміщення лікарні знаходилось у дворі училища. До 1910 р. тут побував 122741 хворий, було видано по 242680 номерів різноманітних ліків[9]. Особливою пошаною серед населення Острога та селян користувалась аптечна дама Надія Павлівна Солодкевич, яка керувала лікарнею і аптекою з 1873 до 1910р[10].
6 травня 1868 р. в день народження нащадка престолу Миколи Олександровича з ініціативи Блудової був відкритий дім для прочан, які йшли молитись у Почаївську лавру. До 1910 р. через нього пройшло 29365 чоловік[11].
Співчуваючи інвалідам, які були покалічені в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., графиня А.Д.Блудова вирішила збудувати для 45 воїнів Олександро-Маріїнський притулок. Для цього віддала 4 десятини своєї землі та зібрала 2225 крб. 1885 р. була остаточно завершена будова приміщення. Кожний інвалід мав свою власну кімнату з окремим виходом, настільки велику, що в ній могла розміститись його сім'я. У користування кожному була виділена 1 десятина землі[12].
______________________________________________
[1] Свято-Кирилло-Мефодиевское Православное Братство //Вестник Западной России. - Вильно, 1865. - Т. 4. -С. 164-166.
[2] Там само, С. 159-161.
[3] Свято-Кирилло-Мефодиевское Православное Братство //Вестник Западной России. - Вильно, 1865. - Т. 4. – С. 159.
[4] Быков Николай Петрович. Пятидесятилетие состоящего под высочайшим его императорского величества государя императора покровительством Острожского св. Кирилло-Мефодиевского православного церковного братства, 1865-1915 гг. : Ист. Записка. - Петроград : тип. В.Ф. Киршбаума, 1915. – С. 232.
[5] Там само.
[6] Там само, С. 217.
[7] Отчет Св. Кирилло-Мефодиевского братства за 1868 и 1869 годы. – СПб., 1870. – С. 64.
[8] Быков Н. П. Острожское Св. Кирилло-Мефодиевское православное церковное братство / Н. П. Быков. - СПб., 1910. – С. 202.
[9] Там само, С. 205.
[10] Острозькі просвітники 16-20 ст. - Острог, 2000. – С. 330.
[11] Быков Н. П. Острожское Св. Кирилло-Мефодиевское православное церковное братство / Н. П. Быков. - СПб., 1910. – С. 209.
[12] Там само, С. 210.
Відтак братство у Острозі було засноване 1865 року. В числі головних співзасновників були наступні особи: Олена Миколаївна Нелідова (уродж. Анненкова), Анастасія Олександрівна Назимова, Софія Миколаївна Батюшкова, Юлія Миколаївна Зінов'єва, княгиня Катерина Дмитрівна Долгорукова, Анна Федорівна Тютчева, Катерина Петрівна Єршова, Єлизавета Петрівна Карамзіна, Софія Василівна Ланська, Варвара Василівна Ланська, Марія Іванівна Сенявіна, Єлизавета Дмитрівна Стремоухова, княгиня Єлизавета Петрівна Урусова, Катерина Василівна Ґалаґан, Зоя Олександрівна Зарудна, Анна Петрівна Ісакова, Марія Сергіївна Муханова, княгиня Марія Олександрівна Мещерякова, Єлизавета Василівна Дашкова, графиня Олександра Григорівна Шереметьєва[1]. За основну ціль перед собою воно поставило таку: «принести належну данину пам'яті наших першовчителів святих Братів Кирила і Мефодія, через постійну молитву, восхвалення і подяку церкві, присвячені їхній пам'яті, і через посильні зусилля – наслідувати їхню діяльність розповсюдженням християнської просвіти, їх братську любов – любові до ближніх, їх невтомні труди – терпінню і постійності в служінні православній церкві». Статут братства був затверджений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм у березні 1865 р. Згідно із цим Статутом в братстві були засновники, старші братчики, а також місцеві острозькі братчики. Усі мали свої обов'язки. Старші братчики і засновники були зобов'язані в міру можливостей і засобів дбати про розбудову і розвиток братства[2].
До 1865 р. на Волині не існувало жодного жіночого училища для православних. Не дивно, що дівчата, навіть ті, які походили з духівництва, виховувались у польських католицьких пансіонах, де були позбавлені рідної віри і культури. Духівництво скаржилось на те, що місцеві дівчата некультурні, майже всі неграмотні, зовсім не готові до ролі жінки православного священика. У такій ситуації виникала нагальна потреба у заснуванні жіночої школи для православних. Перед смертю граф Д.М.Блудов у розмові з дочкою висловився про необхідність відкриття жіночих училищ на Волині з метою протистояння католицькому вихованню дівчат. Ці останні слова батька стали для Антоніни Дмитрівни священним заповітом, який вона неодмінно повинна була виконати.
Головною метою закладу, як того хотів Д. М. Блудов, проголошувався «розвиток в дітях непорушного переконання, що вони і пращури їх росіяни, корінного російського походження, що тутешній край був колискою Росії, і що православна віра була, з самого введення тут християнства, вірою всіх слов’ян».
Одразу ж братство почало прикладати зусиль для забезпечення своїх потреб приміщенням. Увагу було звернуто на руїни Острозького Преобреженського монастиря. Але ці руїни не могли бути передані братству оскільки на той момент використовувались з іншою ціллю. Тому владою було надано дозвіл на передачу братству приміщення і землі ліквідованого капуцинського монастиря. Вже на той момент і ці приміщення перебували у вкрай запущеному стані і потребували термінового ремонту із залученням чималим коштів. Тому братство звернулося до всіх небайдужих з проханням пожертв. Тоді ж було започатковано внески для братчиків, вони мали складати пожертви в сумі від 20 копійок до одного карбованця. Старші братчики і сестри могли вносити до 50 крб. Існували також одноразові внески[3]. Відомо, що першими жертводавцями після повідомлення про заснування училища були прості люди, які приховали свої імена під криптонімами: «Є.К.», «С.П.», «К.С.» та «С.С.»[4]. Ці невеликі гроші розрослися поступово в 4000 крб. щорічного доходу.
28 жовтня 1865 р. зусиллями Блудової була відкрита початкова Кирило-Мефодіївська школа. А 1 грудня 1865 р. відкрився підготовчий клас майбутнього жіночого училища[5]. У травні 1866 року за повідомленням помічника опікуна Київського навчального округу у підготовчому класі училища навчалось 8 дівчат, у братській школі - 28 учениць. Училище і школа значно поповнились після закінчення перебудови монастирських приміщень. 5 червня 1867 р. училище та школа перейшли у власні приміщення. Перебудова костелу на церкву і відбудова двоповерхового корпусу монастиря для потреб училища вартістю більше 50000 крб. була здійснена майже виключно на власні кошти графині, до яких долучалися пожертви братчиків, членів імператорської фамілії. Взимку 1866 р. за клопотанням Помпея Миколайовича Батюшкова, імператор милостиво пожертвував 19000 крб. на перебудову костела монастиря на церкву, а також для заснування лікарні в пам'ять покійного цесаревича Миколи Олександровича. Перебудова храму була доручена Молодому талановитому архітекторові Глейзеру. Іконостас замовила імператриця Марія Федорівна. Вона ж доручила художнику Пігулевському написати для нього ікони. Кирило-Мефодіївська церква була освячена 8 жовтня 1867 року[6].
На відміну від жіночих гімназій, Острозьке училище імені графа Д. М. Блудова було закритим навчальним закладом[7]. Метою свого заснування й особливостями організації навчально-виховного процесу Острозьке училище логічно мало б підпорядковуватись духовному відомству, але цей заклад взяло під свою опіку Міністерство освіти, призначивши щорічну допомогу у 1500 рублів. Керівництво училищем здійснювалось за спеціальною інструкцією, створеною на підставі царського повеління від 21 квітня 1875 р., яка зберігала за закладом його головні риси – релігійність і закритість.
Училище складалося з чотирьох класів, у яких курс навчання продовжується 7 років, тобто в перших трьох класах діти навчаються по два роки, в останньому - один рік. При училищі існувала особлива підготовча школа для маленьких дітей. Курс навчання в училищі складали предмети, які викладали в тодішніх жіночих гімназіях: Закон Божий, церковно-слов'янська мова, російська мова, словесність і коротка історія російської літератури з нарисами з історій іноземних літератур, географія, історія - російська та загальна, поняття про найважливіші фізичні явища, французька мова, педагогіка, чистописання, рукоділля, музика і співи (насамперед, церковні). Після закінчення училища дівчата, які навчались без трійок, отримували звання домашніх учительок. Учениці, в атестаті яких були трійки, отримували звання домашніх учительок тільки з предметів, з яких мали позитивні оцінки, тобто, згідно зі статутом 1875 р., жіноче училище імені графа Д.М.Блудова за своєю програмою, а також за правами своїх службовців та учнів зрівнювалось з жіночими гімназіями. Засновниці училища графині А.Д.Блуцовій присвоювалось звання опікунки, підтверджене імператрицею Марією Федорівною.
Міністерство освіти навіть духовному відомству не довірило справу опікування суто православним закладом, зробивши його своїм фаворитом. Практично жодна жіноча гімназія не мала такої фінансової підтримки, яку Міністерство надавало училищу імені графа Д. М. Блудова.
15 листопада 1867 р. завдяки клопотанню міністра державного майна О.. Зеленого імператор подарував братству ферму у селі Міклаші Острозького повіту. Братство вирішило відкрити тут сільське училище, ре дітей навчали б не тільки закону Божому, грамоті, письму, арифметиці та слов'янській мові, але і ремеслам, потрібним у селі. Стараннями графині Блудової було збудоване приміщення для двох класів на 120 чоловік та окреме приміщення для навчання ремеслам. 15 грудня 1869 р. училище було освячене. Спочатку в ньому налічувалось 44 хлопчики. їх навчали ковальській, столярній, шевській справі, деяким іншим ремеслам. З 1869 до 1910 року училище закінчило 1635 хлопчиків та 71 дівчинка[8].
У 1867 р. в пам'ять померлого царевича Миколи Олександровича графиня Блудова заснувала лікарню-поліклініку, до якої могли приходити хворі І міста та навколишніх сіл, безкоштовно отримувати консультацію лікаря та ліки. Будівля під лічницю була вибудована за два роки. Двокімнатне приміщення лікарні знаходилось у дворі училища. До 1910 р. тут побував 122741 хворий, було видано по 242680 номерів різноманітних ліків[9]. Особливою пошаною серед населення Острога та селян користувалась аптечна дама Надія Павлівна Солодкевич, яка керувала лікарнею і аптекою з 1873 до 1910р[10].
6 травня 1868 р. в день народження нащадка престолу Миколи Олександровича з ініціативи Блудової був відкритий дім для прочан, які йшли молитись у Почаївську лавру. До 1910 р. через нього пройшло 29365 чоловік[11].
Співчуваючи інвалідам, які були покалічені в російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., графиня А.Д.Блудова вирішила збудувати для 45 воїнів Олександро-Маріїнський притулок. Для цього віддала 4 десятини своєї землі та зібрала 2225 крб. 1885 р. була остаточно завершена будова приміщення. Кожний інвалід мав свою власну кімнату з окремим виходом, настільки велику, що в ній могла розміститись його сім'я. У користування кожному була виділена 1 десятина землі[12].
______________________________________________
[1] Свято-Кирилло-Мефодиевское Православное Братство //Вестник Западной России. - Вильно, 1865. - Т. 4. -С. 164-166.
[2] Там само, С. 159-161.
[3] Свято-Кирилло-Мефодиевское Православное Братство //Вестник Западной России. - Вильно, 1865. - Т. 4. – С. 159.
[4] Быков Николай Петрович. Пятидесятилетие состоящего под высочайшим его императорского величества государя императора покровительством Острожского св. Кирилло-Мефодиевского православного церковного братства, 1865-1915 гг. : Ист. Записка. - Петроград : тип. В.Ф. Киршбаума, 1915. – С. 232.
[5] Там само.
[6] Там само, С. 217.
[7] Отчет Св. Кирилло-Мефодиевского братства за 1868 и 1869 годы. – СПб., 1870. – С. 64.
[8] Быков Н. П. Острожское Св. Кирилло-Мефодиевское православное церковное братство / Н. П. Быков. - СПб., 1910. – С. 202.
[9] Там само, С. 205.
[10] Острозькі просвітники 16-20 ст. - Острог, 2000. – С. 330.
[11] Быков Н. П. Острожское Св. Кирилло-Мефодиевское православное церковное братство / Н. П. Быков. - СПб., 1910. – С. 209.
[12] Там само, С. 210.
Джерело: http://goo.gl/tA5GVE
Немає коментарів:
Дописати коментар